У зв’язку з тим, що сучасна екологія розширила свій предмет за межі біосистем і з біологічної науки перетворилася на цикл знань, увібравши в себе розділи географії, геології, хімії, фізики, соціології, теорії культури, економіки й навіть теології, було запропоновано й зміни до назви даної дисципліни. Основним предметом вивчення запропоновано вважати антропосферу – частину біосфери, яка використовується та видозмінюється людиною.

Неоекологія – комплекс наук, які вивчають розвиток, функціонування та прогнозування розвитку антропосфери, розробляють принципи та методи управління взаємовідносинами у системі “природа-суспільство” з метою їх гармонізації та забезпечення екологічно безпечного існування (Некос В.Ю., Харьковський національний університет імені В.Н.Каразіна).

Наскільки вдалим є цей термін та обґрунтовано виділення окремого наукового напряму в межах екології покаже час (більш докладно можна ознайомитися тут).

Поряд з поняттям екологія, існують інші, які часто невиправдано змішують. Зокрема, необхідно чітко відокремлювати від екології поняття енвайронментології, що у західноєвропейській традиції обмежує комплексну наукову галузь про навколишнє середовище, структуру, процеси та його охорону. На даному етапі розвитку природничих наук, енвайронментологія розглядає окремі проблеми довкілля.