11.2 МЕХАНІЧНЕ ЗАБРУДНЕНЯ ДОВКІЛЛЯ
Механічне забруднення – надходження до середовища хімічно та біологічно інертних твердих матеріалів (сміття, тверді побутові та промислові відходи).
Особливістю механічного забруднення є те,що самі складові цих забруднювачів практично не шкодять живим організмам. Сучасні полімерні матеріали є дуже стійкими до зовнішнього впливу. Часто механічними забруднювачами можуть виступати природні компоненти довкілля, які надходять до середовища у великій кількості (пил, пилок рослин, глинисті частинки, завішені у товщі води). Проте, надлишкове надходження таких компонентів до довкілля може значно змінити ряд параметрів.
Найбільше від механічного забруднення страждають водні екосистеми (Фото 11.1, 11.2)
Найбрудніша річка у світі - р. Цитарум, Індонезія, о. Ява
Теребле-Рікське водосховище, Закарпатська область, Україна
Особливо небезпечним це явище є для Світового океану. У Тихому та Атлантичному океанах за рахунок поверхневих течій відбувається концентрування плаваючого сміття у вигляді цілих островів.
Знаходження сміттєвих островів у Світовому океані
Склад "сміттєвих островів"
Наслідки механічного забруднення довкілля:
1. Зменшення надходження сонячного світла вглиб водного шару – припинення фотосинтезу.
2. Механічне пошкодження великих водних тварин
3. Створення нових біотопів для існування біоценозів. Поява твердих субстратів у відкритому океані призвела до формування специфічних угруповань прикріплених гідробіонтів.
Спотворений панцир черепахи
Загиблий альбатрос від перевантаження сміттям