Як у наукові літературі, такі і у навчальній, існує певна невизначеність трактування поняття «забруднення». В найзагальнішому вигляді забруднення – це все те, що не в тому місці, не в той час і не в тій кількості виявляється у природі і порушує в її системах рівновагу, відхиляється від звичайних та звичних для людини норм. Проте, коли виникає потреба визначити кількісно ступінь забрудненості, то виникає значна невизначеність.

​

Найпоширенішим визначенням є:

Забруднення – перевищення певної "норми" вмісту агенту у компонентах навколишнього середовища (вміст хімічної речовини, кількості енергії, біологічних агентів), при якому проявляються негативні наслідки на рівні організму, популяції або екосистеми.

​

З одного боку, процес забруднення своїм наслідком має певні негативні прояви як для господарської діяльності людини, так і для функціонування екосистеми. З іншого боку, проблема розуміння негативних наслідків є дуже широкою навіть у людському суспільстві, хоча має своє суб’єктивне вирішення. Для екосистем поняття "норми" і "патології" є ще більш складною проблемою, сучасний стан якої свідчить про неможливість її вирішення у найближчий час. Наслідки забруднення як для екосистем, так іі для людини, можуть бути не очевидними або настільки віддаленими у часі, що в результаті відбувається порушення логічного причинно-наслідкового зв'язку між фактором впливу та відкликом екосистеми.

 

У представленому курсі під забрудненням ми будемо розуміти наступне:

Забруднення – привнесення або утворення у середовищі звичайно нехарактерних для нього фізичних, хімічних чи біологічних агентів, результатом чого є перевищення в досліджуваний період часу природного середньобагаторічного рівня (у межах його граничних коливань) перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків.

 

Види забруднення довкілля:

1) Механчне

2) Фізичне

3) Біологічне

4) Хімічне