11.8 БІОЛОГІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
У широкому розумінні під біологічним забрудненням розуміють появу в екосистемі або створення сприятливих умов для існування живих організмів, не характерних (чужорідних) для даного типу екосистем, що призводить до порушення сформованих біотичних зв'язків, виснаження ресурсів, забруднення довкілля продуктами їх життєдіяльності.
У вузькому розумінні - привнесення до навколишнього середовища (води, атмосфери, грунту, продуктів харчування) та розмноження у ньому мікроорганізмів, які викликають інфекційні хвороби, псують продукти харчування, руйнують матеріали. У такому випадку правильніше казати про “мікробіологічне” або «бактеріальне» забруднення.
Яскравим прикладом біологічного забруднення є поширення амброзії (Ambrosia artemisiifolia L. ), яка окрім шкоди сільському господарству як сорна рослина, завдає шкоду здоров’ю людини, завдяки високо алергенному пилку
Види живих організмів, які з’явилися в екосистемі, називають інтродуцентами. Часто, такі види виходять за межі своїх ареалів, знаходячи сприятливі умови для існування на нових територіях (акваторіях). Види, які історично існують в даній екосистемі називають видами-аборигенами або автохтонними видами.
Слід розрізняти спрямовану інтродукцію від випадкової:
Спрямована інтродукція – штучне вселення людиною видів до природних або антропогенно змінених екосистем. Найчастіше для успішної інтродукції необхідне проведення цільоспрямованої селекційної роботи з такими видами або заходів, направлених на модифікацію умов середовища (зрошування, зміни властивостей грунту, вселення інших видів-симбіонтів). Фактично більшість «культурних рослин» є результатом спрямованої інтродукції. Проте, тривала історія штучних інтродукційних заходів призвела до проникнення та приживання нових видів у природних екосистемах, коли важко відрізнити вид-інтродуцент від виду-аборигену.
Наприклад, яблуня домашня та її предкова форма –яблуня лісова походять з районів Заілійського и Джунгарського Алатау. Звідти близько 3000 років тому перші культурні сорти потрапили на Близькій Схід. І лише близько 2000 років тому почали вирощуватися у Європі. На території України історія яблуні нараховує лише від 1500 до 1000 років. Подібним прикладом може бути поширення медоносної бджоли
Випадкова інтродукція – випадкове вселення (у тому числі і за сприяння людини) видів до нових екосистем, включаючи випадки «здичавіння» та втеч з місць утримання.
Часто дуже складно провести чітку межу між цими видами інтродукції. Розселення нових видів «з благими намірами» інколи обертається їх швидким розселенням у природних умовах. Наприклад, на початку ХХ ст. клен ясенелистий (Acer negundo) почали використовувати для озеленення. Внаслідок цього він поширився по всій Євразії. Іншим механізмом випадкової інтродукції може ставати руйнування природних екосистем, що призводить до вивільнення ресурсів та зміни умов. В таких порушених екотопах можуть створюватися сприятливі умови для існування нових видів. Наприклад, розорювання степів призводить до руйнування щільного шару степової підстилки, через який не здатне проникати насіння непристосованих до цього видів рослин.
Частина видів-інтродуцентів може викликати явище біологічної інвазії – нанесення шкоди довкіллю, економіці та здоров’ю людини внаслідок вселення нового виду живих організмів. Наприклад, це агресивні види сорних рослин або інвазивні хвороби, які вийшли за межі своїх ареалів (віспа в америці, малярія та вірус Ебола у Європі).
Спрямована інтродукція у природні екосистеми видів, які раніше там існували з метою відновлення їх популяцій отримала назву реінтродукції. Відомі успішні приклади відновлення таких популяцій. Наприклад, відновлення європейських популяцій зубра та гірського козла. Відновлення популяцій гепарда в деяких районах Азії та Африки.