7.4.1 ПІРАМІДА ЧИСЕЛЬНОСТІ
Кількісно трофічну структуру екосистеми можна зобразити графічно, у вигляді екологічних пірамід. Найчастіше розглядають три типи екологічних пірамід: 1) піраміда чисельності; 2) піраміда біомаси; 3) піраміда енергії.
Піраміда чисельності. Якщо представити співвідношення чисельності представників (особин) трофічних рівнів у біоценозі як чотирикутники однакової висоти, розташованих один на одному, довжина яких пропорційна кількості особин, то отримаємо фігуру, з широкою основою, яку називають пірамідою чисельності. Це пов’язано з тим, що чисельність організмів від першого трофічного рівня до останнього зазвичай зменшується.
Класичний приклад піраміди чисельності арктичної екосистеми
Вперше піраміду чисельності для популярної ілюстрації структури біоценоз застосував англійський зоолог Ч.Елтон (1927). Для цього він використовував зрозумілий опис трофічної структури лісового біоценозу: для того, щоб прогодувати одного вовка, необхідно кілька зайців, а для харчування цих зайців необхідне велике різноманіття рослинності (зайці – поліфаги). Проте, насправді практично в жодній екосистемі такої ідеальної піраміди не існує. Зазвичай видове різноманіття та чисельність продуцентів є значно меншими, ніж консументів (кількість дерев у дубовому лісі на 1 га вимірюється десятками, а кількість комах-фітофагів – мільйонами). Це пов’язано зі значною розгалуженістю трофічної мережі та відсутністю чіткої трофічної приуроченості більшості консументів. Крім того, зазвичай у пірамідах чисельності не відображають частку деструкторів, видове різноманіття та чисельність яких на порядки перевищує всю сукупність продуцентів та консументів!
Реальна чисельність гетеротрофних організмів (у розрахунку кількості екземплярів на 1 м2 рунту) в лісовій екосистемі Центральної Європи. Можна бачити, що пірамідальна структура не відповідає їх трофічному рівню