7.4.1 ПІРАМІДА ЧИСЕЛЬНОСТІ
Кількісно трофічну структуру екосистеми можна зобразити графічно, у вигляді екологічних пірамід. Найчастіше розглядають три типи екологічних пірамід: 1) піраміда чисельності; 2) піраміда біомаси; 3) піраміда енергії.
Піраміда чисельності. Якщо представити співвідношення чисельності представників (особин) трофічних рівнів у біоценозі як чотирикутники однакової висоти, розташованих один на одному, довжина яких пропорційна кількості особин, то отримаємо фігуру, з широкою основою, яку називають пірамідою чисел ьності. Це пов’язано з тим, що чисельність організмів від першого трофічного рівня до останнього зазвичай зменшується.
Класичний приклад піраміди ч исельності арктичної екосистеми
Вперше піраміду чисельності для популярної ілюстрації структури біоценоз застосував англійський зоолог Ч.Елтон (1927). Для цього він використовував зрозумілий опис трофічної структури лісового біоценозу: для того, щоб прогодувати одного вовка, необхідно кілька зайців, а для харчування цих зайців необхідне велике різноманіття рослинності (зайці – поліфаги). Проте, насправді практично в жодній екосистемі такої ідеальної піраміди не існує. Зазвичай видове різноманіття та чисельність продуцентів є значно меншими, ніж консументів (кількість дерев у дубовому лісі на 1 га вимірюється десятками, а кількість комах-фітофагів – мільйонами). Це пов’язано зі значною розгалуженістю трофічної мережі та відсутністю чіткої трофічної приуроченості більшості консументів. Крім того, зазвичай у пірамідах чисельності не відображають частку деструкторів, видове різноманіття та чисельність яких на порядки перевищує всю сукупність продуцентів та консументів!
Реальна чисельність гетеротрофних організмів (у розрахунку кількості екземплярів на 1 м2 рунту) в лісовій екосистемі Центральної Європи. Можна бачити, що пірамідальна структура не відповідає їх трофічному рівню