9.14 ЕКОЛОГІЯ І МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА
Сучасна екологічна криза очевидна майже всім, але прогнози, яким буде майбутнє біосфери суттєво різняться. Деякі вчені звертають увагу на подібність екологічної кризи до біоценотичних криз: вимирання домінуючих видів, трансформацію екосистем тощо. На підставі цієї подібності прогнозується некогерентна еволюційна відповідь біоти із появою нових форм життя.
Інші автори, навпаки, вважають, що людська діяльність сповільнює або навіть припиняє еволюційні процеси, окрім трансформації одомашнених та синантропних видів. Такі погляди близькі до вчення про ноосферу. При цьому звертають увагу, що на відміну від біоценотичних криз минулого, сучасна екологічна криза призводить не до звільнення екологічних ніш, а до їх знищення. Натомість виникають антропогенні екологічні ніші, але вони занадто швидко змінюючи, майже не залишаючи еволюційних шансів іншим живим організмам. Примітно, що зазначені погляди хоч і протилежні по суті, але жодний із них не дає підстав для оптимізму. Тому одним із найбільш актуальних завдань людства є пошук шляхів виходу із сучасної екологічної кризи.
В наші дні добробут людства значною мірою залежить від функціонування різних галузей промисловості. Найбільша із відомих сонячних електромагнітних бурь – подія Каррінгтона припала на 1859 рік, коли індустріалізація тільки розпочиналась. Були виведені із ладу електромережі, що в середині 19 ст. обернулось лише зупинкою роботи телеграфу та деякими незначними проблемами. Якби подія Каррігтона трапилась на півтора сторіччя раніше, то її наслідком були б лише полярні сяйва у помірних широтах та головний біль у частини людей. Якби на півтора сторіччя пізніше, тобто в наші дні, то наслідком була б зупинка електропостачання та найбільша в історії руйнація інфраструктури з усіма подальшими наслідками: екологічними катастрофами, спалахами насильства, пандеміями тощо. Людство не спроможне відмовитись від здобутків промислової революції. Попри те, що індустріалізація має певний негативний вплив на довкілля, за сучасних умов, цілковита відмова від промисловості обернеться не лише гуманітарною, але і екологічною катастрофою. Деінструалізація, яку відмічають в багатьох розвинутих країнах не вирішує проблеми, оскільки в реальності є не зменшенням обсягів промисловості, а перенесенням їх в інші куточки планети.
Реальне подолання кризи редуцентів вбачають у розвитку та впровадженні "зелених технологій". Вже сьогодні успішно використовуються наступні технології:
-
Безвідходне виробництво;
-
Вторинна переробка відходів та "зелені ІТ" (методики утилізації комп'ютерів та комп'ютерної периферії)
-
Біоремедіація — комплекс методів очищення вод, ґрунтів і атмосфери з використанням живих організмів або їх ферментів та інші.
Всі зазначені напрямки мають базуватись на екологічних знаннях. Без розуміння процесів, що відбуваються в біосфері, успіх у впровадженні нових технологій буде цілковитою випадковістю.
Не менш важливою умовою виходу з кризи є підвищення екологічної свідомості людства, розуміння кожного із нас, що його діяльність має вплив на те, яким буде майбутнє планети.