Особлива увага приділялась питанню якості води в р. Удай з огляду на літній замор риби, що відбулась нещодавно. Результати цієї роботи оперативно представлені на засіданні екологічної комісії районної ради. В р. Удай мав місце гострий дефіцит кисню. Ймовірно він виник через жарку погоду та підвищену каламутність води, що спостерігалась нижче м. Пирятин.

Після аналізу прозорості води, різноманіття безхребетних-гідробіонтів, концентрації розчиненого кисню у воді вчені прийшли до висновку, що комунальні очисні споруди м. Пирятин не є причиною загибелі риби в липні 2013 р. Вірогідною безпосередньою причиною загибелі риби став дефіцит кисню у воді в ранкові часи. Він виник через велику кількість завислих часток у воді, про що свідчить низька прозорість води нижче м. Пирятин. На завислих частках у воді розвиваються бактерії, які швидко поглинають кисень окислюючи органіку.

Під час експедиції спеціалісти - ентомологи зібрали матеріал на 9 станціях. Акцент робили на збір мурах та бабок. Підтверджено наявність 4-х червонокнижних видів комах. Цього року здійснювались збори комах пастками Барбера та Меріке, для цього заклали стаціонарні ділянки.

Збір ссавців здійснювали живоловками. В пастки потрапили 4 види мишоподібних гризунів: жовтогорла та польова миші, руда та підземна полівки, а також бурозубка звичайна. Хвороб мишей не відмічено. Ці збори будуть використані для моніторингу чисельності гризунів на території НПП.

Річка Удай визначає обличчя національного парку «Пирятинський» та й природи Пирятинського району в цілому. Щороку здійснюється оцінка водних екосистем, що дозволяє говорити про системний моніторинг. Гідробіологічні проби опрацьовуються в лабораторіях Київського університету та Інституту гідробіології НАНУ.

Традиційно високу активність проявили учні школи с. Сасинівка. Учні педагога Наталії Миколаївни Рогової допомагали збирати ентомологічний матеріал, знайомились з методами гідробіологічних досліджень.

За результатами експедиції відділ екологічної просвіти НПП «Пирятинський» розробляє методичні рекомендації для проведення екскурсій школярам екологічною стежкою островом Масальський.

Вперше цього року зібрали проби ґрунту. Буде створена карта ґрунтів НПП «Пирятинський».

В геоботанічних описах спеціалісти звертали увагу на лучні екосистеми. Вже зараз можна стверджувати, що НПП «Пирятинський» зберігає високопродуктивні та багаті на біологічне різноманіття заплавні луки.

Оцінена площа очеретяних водно-болотних угідь та їх врожайність. З одного боку, очерет є цінним природним ресурсом, з іншого - одним з вирішальних факторів, що впливає на екологічну рівновагу на річці. Ще взимку закладені дослідні ділянки в очеретах. Спеціалісти оцінюють вплив викошування очерету на запаси цього ресурсу та на біологічне різноманіття.

Цього року вперше за роки експедицій до НПП «Пирятинський» вивчалась наявність чужорідних видів рослин. Вони є небажаними в природних екосистемах, бо конкурують з місцевими видами. Вчені намагались зрозуміти, які комахи є природними ворогами цих рослин. Така інформація може бути корисною для розроблення біологічної боротьби з інвазійними видами рослин.

НПП «Пирятинський» надана кваліфікована рекомендація від докторанта Інституту географії Олександра Голубцова щодо особливостей місцевості, ґрунтів та впливу заліснення на ландшафт в районі очисних споруд. Дана ділянка знаходиться на краю тераси і місцями обмежена крутими схилами. З наукової точки зору, створення суцільного кільця лісосмуги у першу чергу закріпить ґрунти, знизить ризик ґрунтової ерозії, зсувів схилів, тобто підтримає стабільність ставків-відстійників. Це додаткова перешкода витокам вмісту ставків, їхньому зсуненню і навіть переповненню, бо деревна рослинність, особливо окремі породи, у великій кількості всмоктують воду з ближніх ділянок і випаровують її кроною. Густі деревні насадження тільки допоможуть у зниженні рівня води у ставках і рівня ґрунтових вод. Крім того, густі і високі лісосмуги – фізичний бар’єр від поширення неприємного запаху.