10.3 РІВНІ ТА ВИДИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ
1. Імпактний. Спостереження за локальними та регіональними пріоритетними антропогенними чинниками впливу на навколишнє середовище. Найчастіше обмежується зоною потенційного впливу особливо небезпечного об'єкту на особливу охоронну територію. В Україні єдиною діючою системою імпактного моніторингу є система радіоекологічного моніторингу об'єктів атомної промисловості.
Крім того, до імпактного моніторингу слід віднести кризовий (аварійний) моніторинг, який проводять районі впливу техногенної аварії або зоні природного лиха.
2. Локальний. Спостереження наслідків функціонування окремих об'єктів (підприємств, міст, ландшафтів). Наприклад, спостереження за викидами підприємства безпосередньо в зоні його впливу.
Площа охоплення: 101-102 км2.
Періодичність: дні місяці
Відстань між пунктами спостереження: 0,01-10 км.
Частота спостережень: хвилини-години.
Кількість компонентів: 3-30
Оперативність: у реальному часі.
3. Регіональний – спостереження за процесами та явищами у довкіллі у межах адміністративної території, економічного регіону, природної зони.
Площа охоплення: 103-106 км2.
Періодичність: роки
Відстань між пунктами спостереження: 10-500 км.
Частота спостережень: роки.
Кількість компонентів: 100-200
Оперативність: раз у 1-3 місяці.
4. Глобальний (фоновий) – глобальні та регіональні спостереження за станом екосистем, що відбуваються без прямого впливу антропогенних факторів. Спостереження проводяться у віддалених від локальних джерел впливу районах – фонових станціях. Найчастіше такими станціями є біосферні заповідники. В Україні до таких станцій входять 4 біосферних заповідники та природний національний парк:
Асканія-Нова – 33308 га.
Чорноморський біосферний – 100809 га.
Карпатський біосферний – 57880 га.
Дунайський біосферний – 46403 га.
Шацький НПП – 48977 га.
Всього у світі мережа фонових станцій складає понад 530 і охоплює територію 105 країн світу.
Площа охоплення: 107-108 км2.
Відстань між пунктами спостереження: 1000-3000 км.
Періодичність: десятиріччя, сторіччя
Частота спостережень: кілька разів на рік – раз на кілька років.
Кількість компонентів: 300-500
Оперативність: раз на кілька років.
За видами екологічний моніторинг поділяється на:
Моніторинг факторів впливу – за фізико-хімічними параметрами довкілля та їх впливом на біосистеми. Передусім – за забруднювачами.
Хімічний моніторинг – виявлення хімічного забруднення та його наслідків.
Фізичний моніторинг – фізичні параметри складових навколишнього середовища, зміни енергетичних показників (у тому числі - й радіоактивного забруднення).
Біологічний моніторинг – визначення якості довкілля за допомогою живих організмів (біомоніторинг, біоіндикація, біотестування).
Санітарно-гігієнічний, епідеміологічний – вплив факторів навколишнього середовища на здоров'я та життєдіяльність людини.
Генетичний моніторинг – спостереження за впливом факторів довкілля на стабільність генетичних систем живих організмів (пріоритет – людина ).
