На відміну від абіотичних факторів, інтенсивність впливу яких на біо- та екосистеми можна вимірювати кількісно з достатньою точністю, біотичні фактори характеризуються значною невизначеністю та часто неможливістю їх безпосереднього виміру. Проте, це абсолютно не означає їх менше значення для існування окремих живих організмів та екосистем. Саме біотичні фактори виступають системними зв'язками, що об'єднують живі організми в угруповання (біоценози). Більшість живих організмів можуть існувати лише в певному біотичному середовищі. Основною формою зв'язків є трофічні (харчові) взаємовідносини, на базі яких формуються різноманітні ланцюги та мережі харчування. Але крім трофічних зв'язків, між організмами існують інші типи взаємодій. Таки взаємозв’язки і взаємовпливи можуть бути як прямими, так і опосередкованими.

​

Всі біотичні чинники за своїм механізмом впливу на біо- та екосистеми можна поділити на середовищеутворюючі та безпосередньо біотичні фактори. Перші являють собою трансформацію фізико-хімічних параметрів абіотичного середовища під впливом діяльності живих організмів. У найпростішому вигляді, один живий організм може слугувати фізичним місцем для оселення іншого організму (наприклад, як дерево є твердим субстратом для епіфітних лишайників або орхідей). У найскладнішому варіанті абіотичне середовище настільки зазнає змін під впливом живих організмів, що окремі змінені фізичні фактори вже розглядаються як чинники неживої природи. Найяскравішим прикладом модифікованого середовища є сучасна атмосфера Землі, більшість компонентів якої обумовлені діяльністю різних груп живих організмів (про це більш докладно див. у відповідному розділі). Середовищеутворюючі фактори є основним механізмом формування біотопу – модифікованого екотопу під дією живих організмів.