top of page

6.1 ВСТУП. ВИЗНАЧЕННЯ

    В природі особини одного виду існують не ізольовано одна від одної, а у вигляді певної сукупності або групи особин. Зрозуміло, що один організм існувати не може, тому, що для розмноження (в переважній більшості), необхідно мінімум дві особини. Навіть за умов нестатевого розмноження формується група одновікових с особин (генерація). Як вже було показано, для сукупностей особин, як надорганізмових систем, характерні емерджентні властивості, відсутні в окремих особин. Розділ екології який вивчає умови такі емерджентні властивості сукупностей особин, процеси їх формування, структуру і динаміку називається популяційною екологією або демекологією.

    Популяційна екологія – один з найбільш розвинених розділів екології, як за своїм теоретичним і прикладним значенням, так і за станом розвитку його концептуального апарату. Це обумовлено значною практичною спрямованістю популяційних досліджень. Адже прогнозування вилову риби, добування мисливських видів, раціональне лісове 

господарство, прогнозування спалахів чисельності шкідників та безліч інших проблем тісно пов'язані з питанням динаміки чисельності популяцій, характеру міжпопуляційних взаємин та їхньої ролі у популяційній цикліці.

    Серед біологів та екологів не вщухають суперечки щодо визначення поняття "популяція". Термін популяція (від лат. рорulatio – народ, населення) спочатку використовували для окреслення груп людей, які населяють певну місцевість. Вперше термін "популяція" для опису сукупності особин живих організмів було запроваджено датським біологом і генетиком Вільгельмом Людвігом Йогансеном у 1903 році для позначення "природної суміші особин одного виду, неоднорідної в генетичному відношенні". Терміну популяція він протиставляв термін чиста лінія – сукупність генетично ідентичних особин.

Вільгельм Людвіг Йогансен (1857-1927)

датський біолог і генетик

Олексій Меркурійович Гїляров (1943 - 2013)

зоолог, гідробіолог

    Існує велика кількість визначень популяції. Одним з найлаконічніших та зручних є визначення, що дав О. М. Гїляров. Він запропонував під популяцією розуміти "здатну до самовідтворення сукупність особин одного виду, що характеризується специфічним генофондом, ізольовану в просторі і часі від інших аналогічних сукупностей того ж виду".

bottom of page