9.11 СКЛАДОВІ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
Норман Дейвіс в книзі "Europe: A History" наводить перелік 48 складових елементів промислової революції, серед яких такі крайнощі як механізація війни та жіноча освіта, організована злочинність і приватна доброчинність, злидні та рух за тверезість.
Розглянемо ті явища із переліку, що мають найбільш відчутний вплив на довкілля:
-
Механізоване науково обґрунтоване сільське господарство. Негативні наслідки: Призводить до збільшення сільськогосподарських угідь (за допомогою техніки працівник може обробляти більші площі), зменшенню цін на продукти харчування, що сприяє збільшенню населення. Позитивні наслідки: наукові здобутків можуть бути використані не лише з метою збільшення прибутків, але і для впровадження "зелених" технологій, органічного землеробства тощо.
-
Нові джерела енергії: вугілля, пара, газ, нафта, електрика, ядерна енергія. Негативні наслідки: Збільшують надходження вуглекислого газу в атмосферу, посилюючи парниковий ефект. Побудова гідроелектростанцій порушує русловий режим річок. Час-від-часу трапляються техногенні аварій або катастрофи із забрудненням середовища нафтою, вмістом ядерних реакторів тощо. Позитивні наслідки: при спалюванні вугілля та нафти в колообіг повертається карбон, який був втрачений біосферою в часи утворення покладів нафти і вугілля. Використання нових джерел енергії дозволило підняти рівень життя, завдяки чому Ви зараз не палите лучину, а читаєте цей текст із енергоспоживаючого приладу.
-
Важка промисловість: гірнича й металургійна. Заводи і заводські міста. Негативні наслідки: Важка промисловість є однією із найбільш енергоспоживаючих сфер людської діяльності, цим самим посилюючи наслідки зазначені в попередньому пункті. Позитивні наслідки: підвищення рівня життя; промислові міста забезпечують існування великої кількості людей. Для їх існування в сільський місцевості довелось би трансформувати значно більші площі.
-
Розвиток транспорту та зовнішня торгівля: канали, шляхи, залізниця, авіація. Негативні наслідки: можливість неконтрольованого поширення рослин і тварин, збудників захворювань тощо. Позитивні наслідки: пришвидшує колообіг речовини на планеті.
-
Урбанізація. Негативні наслідки: поява великих площ із повністю трансформованим середовищем, місць підвищеної концентрації забруднення довкілля. Позитивні наслідки: людство не рівномірно заселяє планету, а концентрується на певних територіях.
-
І найбільш відчутною проблемою є швидке зростання кількості населення, яке стало можливим завдяки розвитку медицини (протягом 19 ст. народжуваність була приблизно однакова: 40 людей в рік на 1000 людей населення, але змінилась смертність: від майже 40 смертей на 1000 людей на початку 19 століття, до менш ніж 20 смертей на 1000 людей наприкінці 19 століття), підвищенню рівня життя, поява нових сфер діяльності, збільшенню ефективності сільського господарства.
Зростання чисельності людства суттєво посилило всі прояви антропогенного навантаження на планету (наприклад, шкодить довкіллю не сам факт видобутку електроенергії, а його величезні обсяги, покликані забезпечити потреби всього людства). З іншого боку зростання кількості населення має і позитивний прояв – Ваше життя.
Безперечно, що індустріалізація є основною причиною, яка дозволила підвищити чисельність людства. Але, як видно із графіку, найбільший приріст населення характерний для країн, що розвиваються, а не в найбільш індустріалізованих.
Це пояснюється глобалізацією сучасного суспільства, коли процеси, що відбуваються в одній країні, в тій чи іншій мірі мають вплив на інші держави. В глобалізованому світі здобутки медицини, технологій не можуть бути обмежені кордонами певних країн. При таких умовах можливий приріст населення в бідних країнах, але ускладнене забезпечення гідного рівня життя. Оскільки глобалізація є незворотною, підвищення благополуччя бідних регіонів буде корисним для всього людства.
Темпи приросту населення викликають занепокоєння фахівців, які прогнозують до 2100 року чисельність людства більш ніж в 20 мільярдів. Якщо до того часу не будуть винайдені якісно нові методи отримання харчування та принципи їх рівномірного розподілу, за такої кількості населення зростає ймовірність збройних конфліктів різних рівнів: від локальних до світової війни.
Проте є й інші прогнози. Зокрема, демографи звертають увагу, що найбільша кількість молодих людей на планеті була відмічена в 1973 році. З того часу зростає кількість літніх людей, внесок яких в розмножені мінімальний. На підставі цього прогнозують стабілізацію кількості населення на 10-11 мільярдах, або навіть зменшення чисельності людства.