top of page

9.1 ВСТУП. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ

     Стан навколишнього середовища або окремих його параметрів, який має емоційну, кількісну та якісну оцінку називають екологічною ситуацією. З позиції людини, розуміння екологічної ситуації, яка потребує покращення або запобігання, зветься екологічною проблемою. Це поняття частіше використовують при розгляді впливу людини на навколишнє середовище. Екологічні ситуації, що сформувались без участі людини (хоча б дуже опосередкованої) не є екологічними проблемами, а одними з рушіїв та причин природного добору, тобто явища, властивого біосфері.

     Екологічні проблеми можуть розвинутись до стану екологічної кризи.

     Екологічна криза – тип екологічної ситуації, коли середовище існування виду або популяції змінюється настільки, що загрожує їх нормальному існуванню.

     Екологічні кризи виникають внаслідок того що:

  – Абіотичні фактори середовища не задовольняють потреб виду (популяції), або має місце їх надлишковий вплив.

  – Біотичні фактори середовища ускладнюються внаслідок посилення антагоністичних взаємовідносин (внутрішньовидова та міжвидова конкуренція, хижацтво, паразитизм, аменсалізм).

 

    Кризову ситуації в екосистемах різного рівня, що виникла без участі людини частіше називають біоценотичною кризою (або біогеоценотичною). Біоценотична криза – це послідовність подій, внаслідок яких порушуються міжвидові зв'язки, екосистема втрачає цілісність, види, що становлять угрупування вимирають. Біоценотична криза може проявлятись на різних рівнях: біогеоценотичному, біомному або біосферному. Біоценотична криза супроводжується сукцесійними перетвореннями, але не тотожна їм, оскільки сукцесія в більшості випадків, супроводжується не вимиранням видів, а їх імміграцією. Зазвичай внаслідок біоценотичної кризи в першу чергу вимирають високоспеціалізовані види, які були найкраще пристосовані до попередніх часто специфічних умов.

     Причинами біоценотичної кризи можуть бути:

  • Зовнішні зміни (по відношенню до екосистеми): зміни клімату, солоності води, поява нового виду, внаслідок міграції тощо.

  • Внутрішні зміни (по відношенню до екосистеми): поява нових еволюційних надбань у видів в складі екосистеми або вимирання деяких видів (наприклад, видів-едифікаторів).

  • Імпактний вплив: випадкові разові події надзвичайної сили, як-то: падіння метеориту, виверження вулкану тощо.

 

     При детальному розгляді більшості біоценотичних криз виявляється сумісна дія зовнішніх та внутрішніх чинників. Інколи в біоценотичній кризі виявляються лише вплив внутрішніх чинників. Наприклад, пермо-тріасове вимирання, яке буде згадане далі, посилювалось об'єднанням материкових платформ в єдиний суперконтинет Пангея. Проте, вирішальну роль відігравало зменшення інтенсивності колообігу вуглецю, спричинене розквітом рослинності при умовах відсутності спеціалізованих споживачів деревини. За відсутності внутрішніх умов, інші об'єднання континентів (наприклад, утворення Родінії) не супроводжувалось біоценотичною кризою. Імпактний вплив помітний на екосистемах рівня біогеоценозу, але, на думку, більшості фахівців, їх вплив мало помітний на біомному та біосферному рівнях.

bottom of page