5.3 ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ НІШІ
Займання екологічної ніші організмом не є пасивним процесом. У більшості випадків види створюють екологічну нішу або модифікують її параметри в залежності від умов довкілля та власних вимог до середовища існування. В результаті збільшуються шанси на виживання популяції. При цьому модифіковане середовище внаслідок життєдіяльності багатьох попередніх поколінь створює умови для успішного існування наступних. Цей принцип отримав назву екологічного успадкування (ecological inheritance, більш докладно Odling-Smee, F. John Niche Construction. Princeton University Press. 2003). Яскравим прикладом є коралові рифи – велетенські геологічні утвори біогенного походження, де коралові поліпи мешкають лише у зовнішньому поверхневому шарі. Поступово відмираючи, вони створюють субстрат для існування наступних поколінь. Без такого субстрату мадрепорові корали існувати не можуть. Іншим прикладом є популяції степових злаків на розвинутих чорноземах. Формування чорнозему відбувалося протягом тисячоліть шляхом відмирання рослинних решток за умов сухого клімату. Ерозія грунту та руйнування запасів гумусу призводить до неможливості відновлення популяцій таких рослин навіть при штучному висіві.
Коралові рифи та чорноземні грунти – приклади модифікації середовища живими організмами
Звичайно різні групи живих організмів в різному ступені модифікують своє середовище. Проте, є організми які можуть існувати лише в такому модифікованому середовищі. Часто їх називають конструкторами екосистем. Це поняття близьке до видів-едифікаторів, що утворюють консорції (див. розд. 7.3). Останнім часом все більше поширення має точка зору, що конструювання екологічних ніш є не менш важливим еволюційним фактором, як добір, мінливість та спадковість (див детальніше Extended evolutionary synthesis).
Найбільш яскравим прикладом важливості конструювання екологічних ніш є еволюція людини, яка базується на принципах генно-культурної еволюції. В даному контексті поняття «культура» відповідає «соціально успадкованій поведінці» в ході копіювання способу соціального існування шляхом навчання людини. Завдяки генно-культурній еволюції людина з вузькою первинною екологічною нішею степового хижака-падальника перетворилася на домінуючий вид у всіх екосистемах біосфери. Розподіл ролей у суспільстві дозволяє виживати людині в різноманітних умовах. Кінцевим результатом еволюції людини на даний момент є створення сучасного суспільства споживання, коли в соціумі створюються штучні потреби, які виходять за межі боротьби за фізичне існування виду. Для задоволення таких потреб створюються цілі галузі економіки, нові професії (тобто ніші), а в їх забезпеченні бере більша частина населення розвинутих країн світу. При цьому витрачається значна частка ресурсів біосфери та забруднюється довкілля.
Сучасне суспільство споживання створює безліч нових штучних екологічних ніш для людини