НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ

ЗАПОВІДНА СОЛІДАРНІСТЬ

Навколо лідерів кристалізуються блискучі команди. Наш підшефний національний природний парк «Пирятинський» став лідером розбудови Смарагдової мережі Європи в Україні. Річка Удай під надійним захистом. Це стало поштовхом для місцевої влади сусіднього Лохвицького району Полтавщини до ініціативи створення національного парку на Сулі. За зверненням голови районної державної адміністрації працівники нашої кафедри сформувати польову команду для вивчення біорізноманіття долини середньої течії Сули та підготовки наукового обгрунтування. За 2 експедиційні виїзди в травні та серпні цього року вдалося зібрати цікавий матеріал. Лише червонокнижних видів за неповністю опрацьованими даними виявлено понад 20. Тобто, є підстави для розбудови нового національного природного парку.

Цікавий штрих. Крім кафедралів, працівників Інституту зоології ім.Шмальгаузена та Інституту еволюційної екології НАНУ, в одному експедиційному виїзді нам вдалося зібрати науковців з чотирьох національних парків: Пирятинського, Деснянсько-Старогутського, Мезинського, Кармалюкове Поділля. Таки нам вдалося задля швидкої заповідної допомоги розбудити заповідну солідарність.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК "САКСАГАНЬ"

Вам теж завжди здається, що, якщо відпочивати, то десь далеко? У мене, майже, завжди так. Було. Мої погляди змінились після того, як відкрилися краса рідного краю в еспедиції у Національному природному парку «Саксагань» Дніпровської області.

Усі дослідження були проведені за ініціативи народного депутата Юрія Берези, за участю викладачів кафедри екології. І я дякую їм за змогу брати участь у вивченні видового багатства території.

Живеш усе життя поряд і навіть не підозрюєш, які чарівні місця у тебе «під носом», точніше, за 40 кілометрів любого міста Кривого Рогу.
Перше, що вразило – річка Саксагань. Тут, у Макортівському водосховищі, її води ще не втомлені відходами промислових підприємств, а ласкаві й чисті. Переповнює п’янке відчуття свободи, коли йдеш по ній на моторному човні.

Причаливши до гранітних виходів, що виступають із зелених берегів, можна зупинитися, відпочити й відчути себе дослідником, спостерігаючи за птахами. Несподіванкою стали загадкові величні кургани, в яких покоїться історія багатьох сторічь.Тут здається, що вітер, розгулюючи ковиловим степом, співає пісні для червонокнижного махаону.

Цей край, як і багато інших, потребує захисту та піклування. Я вдячна викладачам за надану мені можливість долучитися до створення Національного природного парку.
Обов'язок кожного сприяти збереженню прородно-заповідного фонду України.

Помічайте і цінуйте прекрасне навколо себе!